Ф’юмара д’Арте — це не просто колекція скульптур, а жива розмова між сучасною творчістю та дикою сицилійською природою. У пагорбах північної Сицилії, де земля хвилями зелені і золота котиться до моря, розгортається неймовірна художня подорож. Розкидані по долинах і річкових руслах регіону Туза, ці величезні інсталяції перетворюють природу на музей під відкритим небом, запрошуючи мандрівників зупинитися, замислитися та побачити світ очима художника.
Мрія Візіонера
Історія Ф’юмара д’Арте починається з Антоніо Престі, сицилійського підприємця, який мав пристрасть до мистецтва і культури. Надихнувшись особистою втратою, він уявив проект, який приносить сучасне мистецтво на відкритий простір, ламаючи бар’єри між природою і художнім вираженням. З часом міжнародні та італійські художники долучилися до цього унікального проекту, перетворюючи колишнє покинуте русло річки Фʼюмара ді Туза на яскраву культурну пам’ятку.
Прогулянка мистецтвом
Кожна скульптура в Фʼюмара д’Арте має свою ідентичність, історію, витесану в камені, металі чи бетоні. Серед найвиразніших творів — “Піраміда – 38-ма паралель”, таємнича рудувата піраміда, що стоїть на пагорбі, позначаючи невидиму лінію, яка з’єднує світ. Її присутність майже неземна, ніби охороняє якусь забуту таємницю землі. Для мене це більше ніж арт-інсталяція — це частина мого повсякденного ландшафту. Я бачу її зі свого вікна в Тузі, стоїть висока, мов безмовний спостерігач часу. На світанку вона чітко прокреслена першим світлом дня, а на заході сонця стає орієнтиром. Живучи тут, я сприймаю її як супутницю, що змінюється з сезонами, але завжди присутня.
Одна з найпоетичніших робіт — “Лабіринт Аріадни”, розгортається як метафора життя — звивистий шлях із каменю, де відвідувачі можуть блукати, втрачати себе і знаходити нові перспективи на кожному кроці. Прогулюючись її звивистими коридорами, відчуваєш, ніби вступаєш у давній міф, подорож як фізична, так і інтелектуальна. Це не просто лабіринт, а досвід — кожен поворот відкриває новий погляд, кожен куток — тиха місцина для роздумів. Як і в стародавніх історіях, він ставить перед вами завдання знайти свій шлях, приймаючи як саму подорож, так і таємницю, яку вона несе.
А ось “Вікно в Море” — величезна блакитна рама, що стоїть проти неба, пропонуючи захоплюючий вигляд на Середземне море. Це більше ніж скульптура, це портал, що запрошує відвідувачів зупинитись і справжньо побачити. Через її раму море стає шедевром, що постійно змінюється — спокійне і прозоре на світанку, дике і неспокійне під час бурі, золотисте і безмежне на заході сонця. Стоячи перед нею, ти розумієш, що сама природа є найвищим художником, який малює нову картину щоразу.
Фʼюмара д’Арте — це більше, ніж просто музей під відкритим небом — це художня подорож, де сучасне мистецтво безшовно поєднується з захоплюючим сицилійським ландшафтом.
Дослідимо всю колекцію?
La materia poteva non esserci (1986) — П’єтро Консагра (Туса) Робота, що ставить під сумнів концепцію матеріальної існування.
Una curva gettata alle spalle del tempo (1988) — Паоло Шавокампо (Кастель ді Лучо) Крива, кинута за хід часу, що символізує вічний потік історії.
Monumento per un poeta morto (1989) — Тано Феста (Вілла Марджі) Також відома як “Finestra sul mare” (Вікно на море), вшанування пам’яті поета, де велике море служить фоном.
Stanza di barca d’oro (1989) — Хідетоші Наґасава (Містретта) Підземна кімната з скульптурою всередині, герметично запечатана на 100 років до 2089 року — твір мистецтва, що залишається недоступним протягом століття.
Energia mediterranea (1990) — Антоніо Ді Пальма (Мотта д’Аффермо) Яскраве вшанування середземноморської енергії, що відображає динамічну природу регіону.
Labirinto di Arianna (1990) — Італо Ланфредіні (Кастель ді Лучо) Лабіринт, що символізує міфічну подорож Аріадни, де шляхи переплітаються, ведучи до незнайомих відкриттів.
Arethusa (1990) — П’єро Дораціо та Граціано Маріні (Кастель ді Лучо) Вражаюча робота, яка вшановує стародавній міф про німфу Аретузу.
Atelier sul mare (1991) — AA. VV. (Кастель ді Туса) Студія під відкритим небом біля моря, місце, де межі між мистецтвом і природою розмиваються. Museo domestico (1991) — AA. VV. (Петтінєо) Домашній музей, що переплітає концепцію дому з світом сучасного мистецтва.
Il muro della vita (1993) — AA. VV. (Містретта) “Стіна життя” — інтерактивне мистецтво, яке відображає вічно змінюваний, безперервний потік життя.
38º parallelo – Piramide (2010) — Мауро Стаччіолі (Мотта д’Аффермо) Піраміда, що позначає географічну лінію 38-го паралелю, закріплюючи зв’язок регіону з рештою світу.
Il cavallo eretico (2020) — Антонелло Бонанно Конті (Кастель ді Туса) Розташована перед Atelier sul mare, ця скульптура коня є символом бунту та свободи, протистоячи традиціям своїм сміливим виглядом.
Ці дванадцять робіт разом створюють надзвичайну галерею під відкритим небом, де відвідувачі можуть пережити мистецтво в глибоко значущому контексті. Кожен твір запрошує до роздумів, рефлексії та більш глибокого зв’язку з багатим культурним і природним ландшафтом Сицилії.
